Бінокль (фр. binocle від лат. bini «двоє» + oculus «око») — оптичний прилад, що складається з двох паралельно розташованих з'єднаних разом зорових труб, для спостереження віддалених предметів двома очима: за рахунок цього спостерігач бачить стереоскопічне зображення